Javascript Menu by


 5-го січня—неділя. НЕДІЛЯ ПЕРЕД РІЗДВОМ.

Божественна Літургія о 10:00 год. ранку.


 6-го січня — понеділок. НАВЕЧІР’Я РІЗДВА ХРИСТОВОГО (Різдвяний Святвечір)

Велике Повечір’я з Літією о 10:00 год. вечора.



Божественна Літургія: о 9:30 год. ранку.


— Від Різдва Христового (7-го січня) до напередодні Богоявлення

(18-го січня) — 11 днів — не стаємо на коліна.


8-го січня — середа. СОБОР ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ (2-ий день Різдва)

Божественна Літургія: о 9:30 год. ранку.


9-го січня — четвер. СВ. ПЕРВОМУЧЕНИКА І АРХИДИЯКОНА СТЕФАНА (3-ий день Різдва).

Божественна Літургія: о 9:30 год. ранку.


12-го січня — НЕДІЛЯ ПІСЛЯ РІЗДВА.

Божественна Літургія о 10:00 год. ранку.              




Божественна Літургія в 9:30 ранку.


18-го січня — субота. НАВЕЧІР’Я БОГОЯВЛЕННЯ

Велике Повечір’я з Літією та Йорданське Велике Освячення Води о 4:00 по полудні.

Свята Йорданська Вечеря о 6:00 год. вечора.



Божественна Літургія о 9:30 ранку.

Велике Освячення Води.



Божественна Літургія о 9:30 год. ранку.



Божественна Літургія о 10:00 год. ранку.





Divine Liturgy: 10:00 a.m.


January 6th Monday. EVE OF THE NATIVITY OF CHRIST (Nativity Holy eve)

Great Compline with Litia: 10:00 p.m.



Divine Liturgy: 9:30 a.m.



— From the Nativity of our Lord and Saviour Jesus Christ (January 7th) to the Eve

of the Theophany (January 18th) (11 days) no kneeling during services.


January 8th Wednesday. SYNAXIS OF THE MOST HOLY MOTHER OF GOD (2nd day of the Feast)

Divine Liturgy: 9:30 a.m.


January 9th Thursday. HOLY PROTOMARTYR AND ARCHDEACON STEPHEN (3rd day of the Feast)

Divine Liturgy: 9:30 a.m.



Divine Liturgy: 10:00 a.m.




Divine Liturgy: 9:30 a.m.


January 18th Saturday. Eve of the Theophany.

Great Compline with Litia and Great Blessing of Water: 4:00 p.m.

Theophany Supper: 6:00 p.m.


January 19th Sunday. HOLY THEOPHANY.


Divine Liturgy: 9:30 a.m.

Great Blessing of Water at the end of the Liturgy.



Divine Liturgy: 9:30 a.m.



Confession: 9:30 a.m.

 Divine Liturgy: 10:00 a.m.

MESSAGE by His All-Holiness Ecumenical Patriarch Bartholomew on the Occasion of the 100th Anniversary of the Ukrainian Orthodox Church in Canada (Saskatoon, August 9-12, 2018)

    It is with heartfelt joy that we communicate with you in order to convey our warmest congratulations, as well as those of the Ecumenical Patriarchate collectively, on the occasion of the 100th anniversary of the establishment of your communities on Canadian soil. The Ukrainian immigrants to Canada, as faithful sons and daughters of the pious Ukrainian people, always sought to organise themselves around the Church, which they rightly considered as the spiritual life-giving source of their existence. Their spiritual life, as well as their social and cultural being, had as its beginning and end the life of their ecclesial communities.

    The Ecumenical Patriarchate, as the Mother Church, has always shown its pastoral care throughout the centuries for the Ukrainian people, who were baptized and enlightened directly through the providence and missionary activity of our Ecumenical Throne, in their homeland as well as in the diaspora. It is with deep respect and gratitude that we commemorate as an esteemed hierarch Metropolitan Wasyly Fedak of blessed memory for having brought your communities in Canada under our pastoral omophorion, and we rejoice with you today that they are now enjoying their fitting place within our Ecumenical Patriarchate. We also wish to honor His Eminence Metropolitan Emeritus John, whom we mention in our prayers and praise for his long and devoted ministry, as well as for his exemplary and faithful archpastoral service.

    Today, we are particularly involved and preoccupied by settling the current Ukrainian ecclesiastical problem. We desire with all our heart the restoration of unity for the divided ecclesiastical body in Ukraine. As in the past, the Church of Constantinople—while exercising its canonical rights and pastoral care—worked to successfully resolve difficult and complicated ecclesiastical problems, always guided by what is beneficial for the people of God and the preservation of the unity of the Orthodox Church as a whole.

    On this day of celebration, we share in your joy and paternally encourage all of you from the Mother Church: the shepherds, to continue their pastoral ministry; the priests, their priestly vocation in the preaching of the divine word; and the laity in the diakonia, to remain faithful to our Life-Giving and Charitable Lord Jesus Christ and to the Mother Church of Constantinople. Rest assured always that we, your Patriarch, love you, keep you close to our heart and pray continuously for your illumination, wellbeing, success and salvation. 

    While we may not be present physically, we join you in spirit and prayer, and thus offer to you our blessing through our representatives, His Eminence Metropolitan Sotirios of Toronto and His Excellency Archbishop Job of Telmessos, for your jubilee celebration, praying that our Lord guide you by his Light and Grace for the continuation of your diakonia to the Holy Church.

    May the Grace of our Lord Jesus Christ and the love of God the Father and the communion of the Holy Spirit—together with our paternal love and wholehearted Patriarchal blessings—be with all of you, our dearly beloved brothers and chosen children of the Holy and Great Church of Christ.


MESSAGE by His All-Holiness Ecumenical Patriarch Bartholomew on the 84th Anniversary of the Ukrainian Holodomor (Phanar, November 25, 2017)

 It is with a heavy heart that we call to recollection one of the greatest atrocities of the 20th century, namely, the tragic events in Ukraine during the years 1932-1933. Today, our Ecumenical Patriarchate joins Ukrainians across the globe in prayerful commemoration on the 84th anniversary of the Holodomor. Surrounded by the members of our local Ukrainian Orthodox Community and representatives of various nations serving in our City, we will preside over the celebration of the Divine Liturgy as well as personally offer a memorial service for the millions of people who inhumanely lost their lives during the orchestrated man-imposed famine.

Our Mother Church of Constantinople—which transformed centuries ago the river waters of the Dnieper into the sanctified living waters of rejuvenation and life eternal—was forever bonded spiritually to the Christ-loving nation of Ukraine, continuing to actively share in its pride and its joys, but also in its sorrows, always demonstrating Pauline ecclesiology: “If one member suffers, all suffer together; if one member is honored, all rejoice together.”

In the spirit of sharing intimately in the life of Ukraine, the Holy and Great Church of Christ stands in prayerful silence and solidarity with the victims of the Holodomor, contemplating the magnitude of death and destruction carried out by the oppressor.

 “You will know the truth, and the truth shall set you free.” And it is the truth of the Lord that liberates. For, the world witnessed in Ukraine the destruction and death of millions of people due to falsehood and a godless ideology, but it continues to recognize the rejuvenation, baptism, and eternal life offered centuries ago by our holy predecessors, the saintly and wise Patriarchs of Constantinople. The “water road” of the Dnieper River system was transformed into a bridge leading to heaven.

While prayerfully commemorating the atrocity of famine, we would also like to make a prayerful appeal to all people of goodwill for the cessation of the war, aggression and ongoing violence in Ukraine, as well as to underscore the importance of respecting human rights and dignity, most especially of the prisoners of war, for whose safety and release we Orthodox pray for at every divine service. The aggressions and crimes witnessed in the early 20th century should not be repeated once again; rather, we should strive to be mechanisms of reconciliation and rapprochement, especially having fresh in our minds the disastrous results of the conflict and hostility 84 years ago. Let us all, each from our own standpoint, personally and collectively, work to de-escalate tension and cultivate dialogue and mutual understanding, so that the dark chapters of the early 20th century will never reappear before us.

Eternal be the memories of the victims of this travesty. And may peace and prosperity be granted unto Ukraine.


An interesting article on the quest for autocephaly for the Ukrainian Orthodox Church. 
The Ukrainian Orthodox Church of Canada first began actively making the argument for autocephaly ‎with His All Holiness the Ecumenical Patriarch Bartholomew during its 2013 visit to Constantinople-Istanbul and has continued to make this case to this very day.

Місія Ющенка-Кравчука: все заради помісної церкви

  • 7 вересня 2016
ЦеркваImage copyrightUNIAN
Image captionЛеонід Кравчук та Віктор Ющенко сприяють створенню в Україні помісної православної церкви

Колишні президенти України Леонід Кравчук та Віктор Ющенко стали переговірниками з Вселенським Патріархом щодо українських церковних питань, зокрема, і можливого надання автокефалії.

Днями українські ЗМІ повідомили, що перший та третій президенти України відвідали Константинополь та зустрілись з вселенським патріархом Варфоломієм для обговорення церковних питань.

У прес-службі Леоніда Кравчука підтвердили ВВС Україна інформацію про візит, але відмовилися розкривати його подробиці.

Припускають, що президенти могли передати патріарху тисячі підписів української інтелігенції під проханням про автокефалію.

Це вже не перший візит екс-президентів до Варфоломія для вирішення церковного питання, а експерти навіть порівнюють їхню роль з екс-президентом Леонідом Кучмою, який представляє Україну на мирних перемовинах у Мінську.

Церковна автокефалія

За останні півтора роки питання автокефалії української православної церкви стало одним із важливих у політичному житті країни та діях керівництва держави.

Наразі найбільшою церквою України є УПЦ Московського патріархату, яка має більше 12 тисяч приходів. Ця церква підпорядкована РПЦ та має обмежену самостійність у межах цієї церкви.

Онуфрій ФіларетImage copyrightUNIAN
Image captionГлава УПЦ МП Онуфрій (ліворуч) та УПЦ КП - Філарет

За нею йде УПЦ Київського патріархату, яка має близько 5 тисяч приходів. Вона не визнана жодною православною церквою світу та вважається неканонічною. З іншого боку, соцопитування показують, що саме УПЦ КП підтримують більшість вірян.

Особливо це актуалізувалось на фоні анексії Росією Криму та війни на Донбасі, коли УПЦ МП опинилась у своєрідному "шпагаті" між позицією керівництва РПЦ та своїх вірян, які у конфлікті на Сході стають на бік України.

Про підтримку РПЦ російської влади у конфлікті на Донбасі згадала Верховна Рада у своєму нещодавньому зверненні до Вселенського Патріарха. Це був один із аргументів просити надати українській церкві автокефалію.

Рада закликала відмінити томос від кінця ХVII століття про передачу київської митрополії з підпорядкування Константинополя до Москви.

Це рішення Ради було першим офіційним зверненням до патріарха про автокефалію і зустріло гостру реакцію РПЦ.

В УПЦ МП наголосили, що тільки вони можуть бути єдиною канонічною церквою України.

Ще у березні 2016 року Петро Порошенко зустрівся з Вселенським Патріархом. Тоді він ледь не вперше на такому високому рівні офіційно заговорив про створення єдиної помісної православної церкви в Україні.

Ця ідея обговорюється в Україні вже не одне десятиліття, і переважно зводиться до можливого визнання Вселенським Патріархатом УПЦ КП.

У такому разі, на думку експертів, значна частина духовенства, ієрархів та вірян перейшли б до цієї церкви від УПЦ МП, адже, мовляв, зараз їх стримує неканонічний статус УПЦ КП.

Порошенко Image copyrightPRESIDENT.GOV.UA
Image captionПетро Порошенко та Патріарх Варфоломій на зустрічі навесні 2016 року

Вперше церква була близькою до автокефалії у 2008 році під час візиту Варфоломія до Києва за президента Віктора Ющенка, але спроба провалилась.

Подача президента

Після скандальної хресної ходи УПЦ Московського патріархату у кінці липня 2016 року, яка викликала значне політичне напруження в Україні, Петро Порошенко виступив з дуже критичною промовою на річницю хрещенні Київської Русі.

"Ми не будемо байдуже спостерігати за втручанням іншої держави в наші церковні справи, за її спробами використати в своїх інтересах почуття частини українських православних", - заявив Петро Порошенко.

Окрім цього, він чи не вперше публічно розкритикував УПЦ МП за відсутність підтримки України у протистоянні з Росією.

Тоді ж президент повідомив, що священний синод у Константинополі доручив розглянути звернення парламенту щодо української автокефалії спеціальній комісії.

Це стало першим офіційним та публічним кроком Константинополя у бік розгляду української автокефалії.

У кінці червня патріарх Варфоломій зумів провести вперше за сотні років Всеправославний собор, від участі в якому в останній момент відмовилась Російська православна церква.

Після цього українські експерти заговорили, що в умовах протистояння Константинополя та Москви з’являється шанс на вирішення українського православного питання.


ЮщенкоImage copyrightUNIAN
Image captionВіктор Ющенко в 2008 році під час візиту до Києва Варфоломія намагався просунути ідею автокефалії

Місія Ющенка-Кравчука

Віктор Ющенко завжди відкрито підтримував створення української помісної православної церкви й за свого президентства домагався надання такого статусу УПЦ КП. Леонід Кравчук також прихильно ставився до цієї ідеї.

За день до звернення президента Порошенка до парламенту, в якому він знову значну увагу приділив церкві, у ЗМІ повідомили про церковний візит Ющенка та Кравчука до Вселенського Патріарха.

Проте це був вже не перший подібний їхній візит.

Вперше про церковну місію двох президентів стало відомо ще у серпні 2015 року, коли про це написалагрецька релігійна інформаційна агенція Romfea, яка висвітлює життя церков у підпорядкуванні Вселенського Патріарха.

Тоді екс-президенти та патріарх Варфоломій дві години спілкувались "про політичну ситуацію та церковну кризу в Україні".

2015 року Леонід Кравчук та Віктор Ющенко заявили патріарху, що бачать "роль Церкви-матері у вирішенні церковного розколу в Україні".

Наприкінці серпня 2016 року відбулась ще одна подібна місія Ющенка-Кравчука.

"Дійсно, факт візиту був, я це підтверджую", - заявила ВВС Україна помічниця Леоніда Кравчука Оксана Сибірцева.

Проте вона заявила, що Леонід Кравчук не може дати жодних коментарів щодо поїздки, адже перебуває у відпустці.

ФотоImage copyrightROMFEA.GR
Image captionФото із сустрічі президентів з Варфоломієм 2015 року

Вона наголосила, що візит мав "приватний характер".

Речник УПЦ КП єпископ Євстратій у розмові з ВВС Україна назвав "правильною" стратегією учасників перемовин не розкривати деталей, щоб "не підігрувати Росії і не давати їй зайвої інформації".

Він запевнив, що обізнаний з певними деталями візиту Ющенка-Кравчука.

"Я знаю, що президенти передали патріарху п’ять тисяч підписів від української інтелігенції під зверненням щодо автокефалії православної церкви в України", - розповів пан Зоря.

Він нагадав, що президенти їздили до Туреччини рік тому, але цього разу обставини змінились через офіційне звернення Верховної Ради щодо автокефалії.

"Це робиться, щоб Вселенський Патріарх бачив, що це ініціатива не президента чи Ради, а всіх верств населення", - додав єпископ.

Релігійний експерт та член комітету Ради з питань культури та духовності Віктор Єленський наголошує, що в Україні церква відділена від держави, а тому логічно, що цей візити приватний.

"Це нормально, коли громадські діячі без офіційного статусу цим займаються. Але в них поважна громадсько-політична вага", - вважає експерт.

На відміну від формального статусу Леоніда Кучми, якого на перемовини у Мінську президент уповноважував.

"Естонський прецедент"

Експерт втім зауважує, що, швидкого рішення від Варфоломія чекати, адже він побоюється розколу з Москвою.

"Вселенський Патріарх у важкій ситуацій, він не може швидко ухвалити рішення щодо України. Він боїться розколу у православ’ї та демаршу РПЦ", - вважає експерт.

Пан Єленський нагадує, що 1996 року естонська церква отримала автокефалію через відновлення Константинополем томоса від 1926 року. Після цього на півроку у стосунках між Константинополем та Москвою стався розрив.

Згодом досягли компромісу, що в Естонії співіснують дві православні канонічні церкви – у підпорядкуванні Константинополя та Москви, а приходи обирають до кого належати.

On December 6. 2015 our parish held a successful Skype meeting with renowned Ukrainian poet and political activist Dmytro Pavlychko.The meeting was attended by over 100 parishoners and guests. Mr Pavlychko spoke about his visits to Canada, and in particular his time in Winnipeg. He spoke abou the role of Canada in recongnising Ukraine as well as about the current sitution in Ukraine. In conclusion, he read a new poem written for the occasion.

Дорогі наші Соборяни, приятелі і всі хто підтримує наш Собор.

Слава Ісусу Христу!

Цього року наш Собор Покрови Пресв’ятої Богородиці відзначає 90 ліття свого заснування.

Ми щиро запрошуємо всіх Вас прийняти участь у цьому святкуванні.

 Перше- це Групове ФОТО, яке буде взяте у неділю, 18 го жовтня, після Служби Божої на сходах церкви. Ми всі любимо переглядати старі фото, які пригадують нам багато дорогих моментів нашого життя, та історії нашого Собору. Це фото також увійде до цієї, але новітньої історії, і буде представлене на дісплеї під час нашого святкування 1- го листопада. Просимо Вас чисельно з родинами взяти участь у знімці. (Одягніть будь ласка щось українське).


Наше святкування почнеться у п’ятницю, 30 го жовтня,

спеціальним прийняттям “Wine and Cheese Reception” о 7- ій

годині вечора.

Це буде нагода у спокійній, неформальній обстановці поспілкуватися, почути про історію Собору, яка є дуже багата на різні події. Переглянути старі фото та відео про життя Собору, поспівати старих та нових пісень. Запрошуються ВСІ!

Приходьте з дітьми та друзями! Квиток коштує всього лиш $5, що включає один напій (вино…) і легку перекуску, бар також буде працювати. Квитки можна придбати в офісі церкви в неділю після Літургії, чи від членів Соборної управи.

Всі ми знаємо, що Свято Святої Покрови випадає 14 го жовтня, але цього року 90-ліття нашої Громади ми будемо святкувати у неділю 1-го листопада.

Зустріч Владики Юрія відбудеться в 9:30 ранку. Святу Літургію очолить Митрополит Юрій у співслужінні священиків.

Хор ім. О. Кошеця відспіває Архирейську Службу Божу.

 Офіційний Святковий Обід розпочнеться в 12:30 пополудні.

Квитки на Обід та урочисту програму коштують $60 для дорослих, та $20 для дітей 14 ти років та молодших. Важливо замовити квитки наперед та заплатити перед чи у неділю 25 го жовтня. Заплатити можна у церковному Офісі.

Ми заохочуємо усіх Вас та Ваших приятелів з інших Церковних громад прийняти участь у нашому святкуванні!!!

Сподіваємось у скорому часі побачити і привітати Вас на святкуванні нашого свята - 90 ліття заснування парафії Собору Покрови Пресвятої Богородиці!

Нехай Господь Бог благословить Вас і Вашу родину!



Отець протоєрей Олександр Гаркавий-  настоятель Собору.

Василь Балан - Голова Yправи Собору.

Володимир та Сандра Литвин - Співголови Комітету по святкуванню 90 ої річниці Собору.


Квитки Сандра та Володимир Литвин -(204)226-2115

Василь Балан -(204)955- 3108 



Gimli, Manitoba

July 1-14, 2013 ages 7-14

 2 Week Program Features:

  • Arts & Crafts ; Sports & games

  • Beginner Ukrainian language

  • Orthodox Faith study

  • Campfires, Zabavas, culinary  arts (Ukie style!)

  • Swimming, watersports

  • And Much, Much More!!

For More Information contact Halya Osswald @ 204-661-6823


Paschal Sermon of St. John Chrysostom
Пасхальна проповідь св. Івана Золотоустого 
Paschal Sermon of St. John Chrysostom
If any man be devout and loves God, let him enjoy this fair and radiant triumphal feast. If any man be a wise servant, let him rejoicing enter into the joy of his Lord. If any have labored long in fasting, let him now receive his recompense. If any have wrought from the first hour, let him today receive his just reward. If any have come at the third hour, let him with thankfulness keep the feast. If any have arrived at the sixth hour, let him have no misgivings; because he shall in nowise be deprived therefore. If any have delayed until the ninth hour, let him draw near, fearing nothing. If any have tarried even until the eleventh hour, let him, also, be not alarmed at his tardiness; for the Lord, who is jealous of his honor, will accept the last even as the first; he gives rest unto him who comes at the eleventh hour, even as unto him who hath wrought from the first hour. And he shows mercy upon the last, and cares for the first; and to the one he gives, and upon the other he bestows gifts. And he both accepts the deeds, and welcomes the inten­tion, and honors the acts and praises the offering.
Wherefore, enter ye all into the joy of your Lord; and receive your reward, both the first, and likewise the second. You rich and poor together, hold high festival. You sober and you heedless, honor the day. Rejoice to­day, both you who have fasted and you who have disregarded the fast. The table is full­-laden; feast ye all sumptuously. The calf is fatted; let no one go hungry away. Enjoy ye all the feast of faith: Receive ye all the riches of loving-kindness. Let no one bewail his poverty, for the universal kingdom has been revealed. Let no one weep for his iniquities, for pardon has shone forth from the grave. Let no one fear death, for the Savior's death has set us free. He that was held prisoner of it has annihilated it. By descending into Hell, He made Hell captive. He embittered it when it tasted of His flesh. And Isaiah, foretelling this, did cry: Hell, said he, was embittered, when it encountered Thee in the lower regions. It was embittered, for it was abolished. It was embittered, for it was mocked. It was embittered, for it was slain. It was embittered, for it was overthrown. It was embittered, for it was fettered in chains. It took a body, and met God face to face. It took earth, and encountered Heaven. It took that which was seen, and fell upon the unseen. O Death, where is thy sting? O Hell, where is thy victory? Christ is risen, and thou art overthrown. Christ is risen, and the demons are fallen. Christ is risen, and the angels rejoice. Christ is risen, and life reigns. Christ is risen, and not one dead re­mains in the grave.
For Christ, being risen from the dead, is become the first-fruits of those who have fallen asleep. To Him be glory and domin­ion unto ages of ages. Amen.
Пасхальна проповідь св. Івана Золотоустого
Якщо хто благочестивий і любить Бога, нехай насолодиться цим світлим торжеством. Якщо хто раб благорозумний, нехай увійде, радіючи, у радість Господа свого. Якщо хто потрудився, постячися, нехай прийме нині винагороду. Якщо хто від першої години працював, нехай отримає нині справедливу заплату. Якщо хто після третьої години прийде, дякуючи, нехай святкує. Якщо хто після шостої години з'явився, нехай не засумнівається, тому що нічого не втратив. Якщо хто затримався до дев'ятої години, нехай з'являється без усякого сумніву, нічого не боячись. Якщо хто прийшов тільки об одинадцятій годині, нехай не тривожиться тим, що запізнився, бо щедрий Владика і останнього приимає нарівні з першим; заспокоює того, хто прийшов об одинадцятій годині, як і того, що працював від першої; і останнього милує, і про першого турбується, і тому дає, і цьому дарує. І діла приймає, і наміри вітає, і діяння шанує, і думки хвалить.
Тому-то увійдіть всі в радість Господа свого: і перші, і другі, винагороду прийміть. Багаті і бідні, один з одним святкуйте! Стримані і ліниві, день вшануйте! Ті, що постилися, і ті, що не постилися, - звеселіться сьогодні! Трапеза готова: насолоджуйтесь усі! Тілець вгодований, нехай ніхто не вийде голодним, всі прийміть багатство благости! Ніхто нехай не ридає від убо­гости, тому що явилося загальне Царство. Ніхто нехай не оплакує гріхів: прощення бо засяяло із гробу! Ніхто нехай не убоїться смерти, визволила бо нас Спасова смерть; схоплений нею -подолав її. Зійшовши в пекло - полонив пекло, засмутив його, коли воно спробувало плоті Його. Це й Ісайя передбачив, коли взивав: пекло засмутилося, зустрівши Тебе в безодні. Засмутилося, бо знищене; засмутилося, бо зневажене; засмутилося, бо смерть йому заподіяно; засмутилося, бо повалене; засмутилося, бо зв'язане. Узяло тіло, а знайшло Бога; взяло землю, а зустріло небо; взяло те, що бачило, а впало через те, чого не бачило. Де твоє, смерте, жало? Де твоя, пекло, перемога? Воскрес Христос - і ти по­валене! Воскрес Христос - і попадали демони! Воскрес Христос - і радіють ангели! Воскрес Христос - і життя триває! Воскрес Христос - і немає жодного мертвого в гробі!
Христос, що воскрес із мертвих, став початком померлих. Йому слава і держава на віки віків. Амінь.
Верба б’є - не заб’є,

за тиждень - Великдень!

Торжество православ'я: Слово про шанування iкон

У першу недiлю Великого посту свята Церква згадує перемогу православ'я над єресями, тому цей день називається "Недiлею православ'я". Це свято було установлене у 842 р. при вiзантiйському iмператорi Михаїлi i його матерi Феодорi, коли Константинопольським Патрiархом був св. Мефодiй.

Свято було встановлене пiсля перемоги над iконоборчою єрессю. Але оскiльки перемогою над цiєю єрессю св. Церква остаточно розкрила православне християнське вiровчення i сформулювала його у постановах семи Вселенських Соборiв, то подiя ця називається не торжеством iконошанування, а Торжеством православ'я. Це не означає, що пiсля середини IX столiття бiльше не з'являлося єресей; це значить, що всi наступнi єресi, якими б вони не були численними i рiзноманiтними, осуджуються постановами семи Вселенських Соборiв.

Православнi християни вшановують Господа нашого Iсуса Христа, Його Пречисту Матiр i святих, зображених на iконах, а не дошки i фарби. Крiм того, друга заповiдь Божа забороняє поклонятися iншим богам-iдолам, а не iстинному Богу. Ми - православнi християни - поклоняємося через шанування iкон iстинному Богу, Господу нашому Iсусу Христу, а не iдолу. Для нас Христос Спаситель - iстинний Бог, а не iдол.

Святкуючи перемогу над древнiми iконоборцями, ми святкуємо також i перемогу над сучасними єретиками, якi не шанують iкон. Той, хто сьогоднi вiрує в Господа нашого Iсуса Христа i не шанує Його iкон, той не знає нi правдивого християнського православного вiровчення, нi iсторiї боротьби св. Церкви з єресями. У боротьбi з iконоборством Церква вiдстояла своє право поклонiння iконам Христа Спасителя, Матерi Божої i святих, i цим самим вона захистила iстину Боговтiлення.

Церква закликає нас: "Прийдiть, поклонiться священним образам Христа, Пречистої Його Матерi i святих i вiдкиньте злочесну вiру тих, хто лихословить".

Sunday of Orthodoxy: The restoration of the holy icons

The Sunday of the Triumph of Orthodoxy is celebrated on the first Sunday of Great Lent. It is the celebration of the victory of the iconodules over the iconoclasts by the decision of the Seventh Ecumenical Council. Therefore, the service is to commemorate the restoration of icons for use in services and private devotional life of Christians.

Services often include the clergy or the faithful triumphantly processing around the church, holding icons of their patron or parish saints. In areas where multiple jurisdictions exist (such as the United States), Pan-Orthodox Vespers are also usually celebrated in the evening.

Each of the Sundays of Great Lent has its own special theme. In the course of Church history, almost each Lenten Sunday has obtained a second theme, a historical theme. Originally the Lenten fast was the time for catechumens to prepare for baptism and entry into the Church. The Sunday spiritual themes were part of the early Christian catechesis.

The theme of the day is victory of the True Faith. "This is the victory that overcomes the world, our faith" (1 John 5:4). Also, the icons of the saints bear witness that man, "created in the image and likeness of God" (Gen 1:26), becomes holy and godlike through the purification of himself as God's living image. The connection of the victory over iconoclasm with Lent is purely historical; the first Triumph of Orthodoxy took place on this particular Sunday

Icons are venerated by burning lamps and candles in front of them, by the use of incense and by kissing. But there is a clear doctrinal distinction between the veneration paid to icons and the worship due to God. The former is not only relative, it is in fact paid to the person represented by the icon. This distinction safeguards the veneration of icons from any charge of idolatry.

During Holy Week, the Orthodox Church remembers the final days of the Savior’s earthly life—His deeds and talks with His disciples, the institution of the Mystery of the Eucharist, Judas’s betrayal, the Lord’s captivity, His sufferings and humiliation, crucifixion, death, and burial. Click here to see a collection of unique Icons showing the different aspects of Holy Week.
      Powered by Orthodox Web Solutions

Home | Back | Print | Top